Закон "Про доступ до публічної інформації": 14 речей, корисних для кожного.
1. Ви маєте право отримати від органу влади будь-яку інформацію, яка пов’язана з його діяльністю.
Генеральний план розвитку Вашого міста, формула Ваших
комунальних тарифів, умови тендерів на харчування Ваших дітей у садочку –
Ви маєте право це знати. Незалежно від того, стосується Вас ця
інформація чи ні, і навіть чи живете Ви в цьому місті. Ви взагалі не
повинні пояснювати, навіщо вона Вам.
2. Є лише 3 правові підстави для відмови надати
Вам інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська),
конфіденційна інформація (наприклад, Ваші персональні дані, якими
володіє податкова) або службова інформація (внутрішнє листування або
чернетки рішень).
На практиці це означає, що у випадку ненадання Вам
інформації чиновник зобов’язаний чітко пояснити до якої з перерахованих
категорій відноситься ця інформація і на якій підставі він не може її
надати.
3. Якщо в документі, який Вас цікавить, є
засекречена інформація, Вам все одно зобов’язані його надати,
заретушувавши секретні дані.
Ця позиція особливо важлива у спілкуванні з військовими
або правоохоронцями: очевидно, що вони не можуть розкривати, скільки у
нас винищувачів або як звати оперативника, інтегрованого у наркомережу.
Але вони не мають права посилатися на опосередковану секретність, щоб
закрити іншу, несекретну інформацію.
4. Вам повинні надати інформацію, яку Ви просите,
впродовж 5 робочих днів. Якщо ж ця інформація стосується питань безпеки
життя або здоров’я громадян, її зобов’язані надати щонайдовше за 48
годин.
Відповідь можуть затримати до 20 робочих днів, якщо її
підготовка поребує опрацювання великого обсягу інформації. Але про це
Вам мають повідомити впродовж перших 5 днів і аргументувати причину
затримки.
5. Ви маєте право отримати будь-яку інформацію про використання бюджетних коштів.
Це стосується не лише органів влади, а й державних
підприємств або приватних компаній, які отримують гроші платників
податків. Винятки стосуються лише витрат, пов’язаних з армією, а також з
оперативною роботою правохоронних органів. Це означає, що відтепер
кожен має право знати подробиці, скажімо, тендерів на будівництво доріг,
або тарифних розрахунків, на підставі яких "Київенерго" гріє киянам
воду і продає електроенергію.
6. Ви маєте право ознайомитися з декларацією
доходів будь-кого, хто займає виборну посаду (від президента до
сільського голови) або працює на високій посаді у держслужбі (1-2 ранг).
Якби цей закон діяв раніше, "Українській правді" не
довелося би вигризати декларацію доходів президента Януковича – її міг
би отримати в Центрвиборчкомі кожен бажаючий.
7. Всі органи влади зобов’язані оприлюднювати свої
рішення впродовж 5 днів. Більше того, якщо в органу влади є веб-сайт -
це рішення обов’язково має там з’явитися.
Це означає, наприклад, що міська рада впродовж 5 днів
після сесії, на якій продали землю чи будинок, повинна повідомити про це
своїм виборцям.
8. У приміщенні органу влади Вам зобов’язані надати місце для ознайомлення з документами.
Закон дозволяє Вам прийти в офіційне приміщення зі своїм фотоапаратом, сканером чи блокнотом, щоб зробити копію документу.
9. Копію документів загальним обсягом до 10 сторінок Вам мають зробити безкоштовно.
Якщо ж обсяг більший, розцінки за копіювання мають бути
зафіксовані офіційним документом і не повинні перевищувати граничну
суму, затверджену урядом.
10. Якщо Вам не надали інформацію, яка Вам
потрібна, то є два шляхи добитися справедливості – поскаржитися
керівникові органу влади або звернутися до суду.
Згідно зі змінами до Кодексу про адмінпорушення, чиновник,
який запізнився з відповіддю або полінувався відповісти якісно, може
бути оштрафований на 425-850 гривень.
11. Коли ухвалено було ухвалено цей Закон?
Закон «Про доступ до публічної інформації» №2763
було ухвалено Верховною Радою України 13 січня 2011 року, а чинності він
набув 9 травня 2011 року.
13. Як цей Закон співвідноситься з міжнародним досвідом?
Україна стала 90 країною у світі, яка ухвалила
Закон про доступ до публічної інформації. Прийняття цього закону було
одним із зобов’язань України перед Радою Європи і він містить найбільш
прогресивні та адекватні сучасним реаліям принципи законодавства про
доступ до інформації, розроблені Міжнародною організацією „Артикль 19.
Всесвітня кампанія за свободу слова”.
14. Як вплинула громадськість на ухвалення Закону?
Українські громадські організації та журналісти впродовж
2010-2011 рр. активно боролися за прийняття цього Закону, не лише
інформуючи суспільство про його важливість, а й безпосередньо
неодноразово звертаючись до Президента України, Голови Верховної Ради
України та депутатів з вимогою його ухвалення. Заяву руху «Стоп
цензурі!», в якій однією з ключових вимог було ухвалення цього Закону,
підтримали представники 150 громадських організацій та 450 журналістів.
| 
