Пятница, 29.03.2024, 16:54

Макеевские региональные новости

Приветствую Вас Гость

Поиск
Друзья сайта

Партнеры

Агенство serm.biz.ua

Агенство недвижиммости Коммерсант

Переселенцы

Французские натяжные потолки

Портал для счастливых пар

Все для переселенцев

Натяжные потолки в Макеевке

Народный театр-студия Штрих г.Макеевка

Шевченковский район

Соломенский район

Автомедвежатники

Портал Работа в Макеевке

Макеевская организация Комитета Избирателей Украины

Святошинский район

Школа обучения избирательных комиссий

Олег Петров | Создайте свою визитку

Автозапчасти в Донецке

Статистика
Меню сайта






Всегда свежие Новости Макеевки

Погода в Донецке

Я.Интернет. Измерьте вашу скорость.

Категории каталога
Мои статьи [295]
Наш опрос
Если бы Парламентские Выборы состоялись завтра за какую бы партию Вы проголосовали
Всего ответов: 184
Главная » Статьи » Мои статьи

Януш Онишкєвич: Україна має усвідомити, що Євросоюз – це не СНД

Минулого тижня у Варшаві відбулося відкриття Форуму польсько-українського партнерства, який має стати «платформою для відкритого обміну думками та розвитку максимально конструктивного українсько-польського діалогу» (так, принаймні, йдеться в офіційних документах). На чолі Форуму стали колишній прем’єр-міністр України Анатолій Кінах та колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкєвич, саме він є гостем передачі.

Яка провідна мета Форуму польсько-українського партнерства?

Януш Онишкєвич: Дуже важливо і для Польщі, і для України сформувати тісну співпрацю між обома державами, а це не може обмежуватися виключно до урядових зустрічей. Необхідно діалог, співпрацю, дискусію розповсюдити також і на різноманітні неурядові середовища, зокрема економічні, які впливають на формування громадської думки. Саме такою асамблеєю має бути Форум польсько-українського партнерства.

У час, коли розвиток стосунків Києва та Варшави дещо пригальмував, поява форуму – це намагання чимось заповнити той вакуум, який з’явився у взаємних контактах?

Януш Онишкєвич: Дійсно, протягом останнього часу розвиток нашої співпраці не був настільки швидким, як хотілося. Сподіваюся, що діяльність форуму вплине на інтенсифікацію взаємного діалогу... Форум буде збиратися двічі на рік, найближча зустріч, скоріше за все, відбудеться наприкінці червня в Києві... Але нам би хотілося, аби наші засідання проходили не в столицях, а в інших місцях, тому що ми плануємо заохотити до діалогу локальні еліти та інтелектуальні середовища... Ми будемо зосереджуватися на Східній та Південній України, там де існує прогалина у контактах з Польщею.

Окрім ЄВРО-2012 та Бухарестських декларацій в справі українського членства в НАТО, вагомих результатів співпраці Києва та Варшави не так вже і багато… Тепер головні напрямки – це економіка та польська підтримка євроінтеграції України.


Януш Онишкєвич: Найважливіша справа і для Польщі, і для України – це членство Києва в Євросоюзі. Але це буде дуже довгий процес... Польща підписала Угоду про асоціацію з ЄС у 1991 році, а увійшла до спільноти в 2004 році. Польщі, яка розпочинала свій євроінтеграційний шлях з кращих позицій, ніж Україна, знадобилося 13 років для досягнення мети... По-друге, слід пам’ятати, що ЄС – це не СНД. Росія тягнула інші країни до членства в цій організації. Євроспільнота – це дуже ексклюзивна група, до якої треба «проштовхнутися», так як це зробила Польща, тут ніхто нікого не буде тягнути... По-третє, Україна в межах СНД підписала кілька сотень різноманітних документів, з яких насправді виконується лише декілька. З ЄС та НАТО так не є, якщо щось було підписано, то це слід виконати...

В документі про основні напрями діяльності Форуму, можна знайти такий пункт для обговорення «Чи є формат Східного партнерства оптимальним для України та Польщі, враховуючи членство Польщі в ЄС та НАТО і нерозривні зв’язки України з країнами СНД». Невже у Варшави з’явилися сумніви щодо цієї програми?

Януш Онишкєвич: Програма Східного партнерства сьогодні дійсно перебуває під невеликою загрозою, адже останні події в країнах Північної Африки, які входять до Середземноморського Союзу (Алжир, Єгипет, Лівія), будуть притягувати увагу важливих європейських держав (Італії, Франції, Іспанії). В такій ситуації буде важко переконати ці європейські країни приділити більше уваги та, найголовніше, призначити більше коштів, на східний напрямок. Але сподіваюся, що нам вдасться це подолати і що вдасться повернутися до Східного партнерства і пропагувати цю програму в ЄС. У будь-якому випадку, нам би хотілося на цьому наголосити під час нашого головування в Спільноті... Варто також звичайно подумати над тим, аби виділити на цю ініціативу більше коштів...

Київ дуже розраховує на польське головування в ЄС у другій половині цього року. Йдеться про підписання важливих для України угод про асоціацію, зону вільної торгівлі та скасування візового режиму. Чи Варшава під час свого головування матиме достатньо повноважень, аби допомогти Києву?

Януш Онишкєвич: Сьогодні, коли діє Лісабонський договір ЄС, роль головуючої держави значно зменшилася... Тому така держава виконує більше адміністративні функції, аніж керуючі. Але, навіть незважаючи на це, ми будемо намагатися зробити все, що в нашій силі...

Але чи не існує загрози, що Варшаві буде не до українських проблем, адже в розпалі польського головування над Віслою відбудуться парламентські вибори і Польща може зосередитися на внутрішніх справах?

Януш Онишкєвич: На щастя, в польській політиці стосовно України панує повний консенсус, тому це не стане елементом виборчої гри чи суперечливим питанням під час виборчої кампанії... Якщо зміниться уряд, то ніхто в Польщі не буде ставити під сумнів підхід Варшави до України та Східного партнерства.

Європейські організації та установи звертають Києву увагу на необхідність дотримання в країні демократичних стандартів. Як на ті, інколи тривожні процеси, що відбуваються над Дніпром дивляться у Варшаві?

Януш Онишкєвич: Польща завжди буде адвокатом України та українського народу. Реалізація українських прагнень – це не лише симпатії та емоції, а також і польський національний інтерес... Протягом останнього часу Варшава була речником не лише українського суспільства, а й української влади... Нас звичайно хвилюють деякі процеси, які відбуваються в Україні та спрямовують державу в бік обмеженої демократії... Але ще рано підбивати підсумки... Україна на пострадянському просторі (не враховуючи країни Балтії) – це найбільш демократична держава. Буде дуже шкода, якщо цю позицію Києва буде підірвано. Сподіваюся, що цього не станеться.

Який польський досвід реформування може стати в пригоді Україні? На що Київ має звернути найбільше уваги?

Януш Онишкєвич: Для України дуже вагомим питанням є незалежне судочинство. Це дуже важливо і для підприємців... Наприклад в Росії середній бізнесмен не спроможний пробитися, адже його «з’їдять» в куплених судах. Не знаю, як виглядає ця ситуація в Україні, сподіваюся, що не настільки погано, як в Росії. Але так чи інакше судова система вимагає певних реформ.

Друга річ, яка б дуже стала в пригоді Україні, – це введення більшої автономії для локальної влади, самоврядування. В Польщі ми одразу провели адміністративну реформу, від 1990 року було запроваджено самоврядування, це була одна з найважливіших політичних реформ. Локальна влада підпорядковується лише законодавству та Господу Богу. Уряд на них не впливає, адже місцева влада сама розряджається власним бюджетом: податками та коштами. Це значно розширює політичну базу і робить громадян більш активними...

Як виглядає справа із довгоочікуваним Польсько-українським університетом у Любліні. Проект загальмував. А в міністерстві вищої освіти та науки Польщі навіть зникла посада уповноваженого в цій справі, замість нього тепер працює робоча група, яка має опрацювати нову концепцію цього проекту. Що стало на заваді?

Януш Онишкєвич: Тут є декілька можливостей. З’явилася концепція, аби створити такий університет в Луцьку... Те, що замість уповноваженого з’явилася група, ще не означає, що справу поховано. Нас хвилюють тенденції в українській освіті, якою керує міністр Дмитро Табачник. Різноманітні висловлювання міністра, які ми фіксуємо, показують, що співпраця з українською культурою та наукою може бути складною. Процес наближення до Польщі та формування кращого зрозуміння серед поляків України та української культури, яка не є російською культурою, може бути складнішим.

Категория: Мои статьи | Добавил: makeevkanews (12.03.2011)
Просмотров: 491 | Рейтинг: 0.0/0 |