Всі - в поля. Ігор Попов: Виборче законодавство треба змінювати
Ігор Попов, голова правління Комітету виборців України, розповів Вголосу про причини успіхів та невдач політичних партій на виборах до Тернопільської облради, дату наступних президентських та місцевих виборів, а також про можливі варіанти змін до виборчого законодавства в Україні.
Комітет виборців України визнав, що вибори до Тернопільської облради відбулися без порушень. Однак такий висновок в нас викликає сумніви. Наші колеги з Тернополя розповідають, що в день виборів були непоодинокі випадки підкупу виборців, є підозри, що застосували «вкидання бюлетенів».
Комітет виборців України посилав з Києва на Тернопільщину спостерігачів, до того ж в області постійно працює наше відділення. Ми також мали доступ до кількох джерел інформації, конкуруючих між собою. Результат виборів до Тернопільської облради дійсно виявився несподіваним. Найбільший подив викликали результати Єдиного Центру та Партії регіонів.
КВУ, здійснюючи аналіз виборчого процесу, розділяє два етапи. Перший – це хід виборчого процесу до дня голосування. В Тернополі в цей період був повний безлад: хтось думав, що вибори будуть, інші казали, що їх не буде, міліція «ховалася по кущах» і не хотіла супроводжувати бюлетені, суди виносили суперечливі рішення. Але все, що відбувається перед виборами, не сприймається як фальсифікація. Це - маніпуляції і технології, але не порушення.
А от те, що відбувається в день виборів, починаючи з 07.00 ранку і закінчуючи здачею протоколу, – це вже предмет особливої нашої уваги. І на цьому етапі на виборах до Тернопільської облради не було фальсифікацій і вкидань. Було кілька сигналів про підкуп і, можливо, одна із партій могла 2-3 відсотки докупити, але не більше.
Логічні пояснення результатів цих виборів можна знайти в технологіях і в тому, як працювали партії на них. БЮТ реально сподівався на якісь «рейдерські» рішення в судах Києва про те, що виборів не буде, і тому не мав запасного плану. Це просто непрофесійно. До того ж, БЮТ не вислав сильної команди в область. Реально в них працював один народний депутат Сергій Підгорний. Він добрий законодавець, але не політтехнолог. Обласний виборчий штаб БЮТ без чіткого керівництва з Києва навіть в день виборів наробив купу технологічних помилок. Вони чітко не визначилися чи бойкотують, чи «завалюють» вибори. І тому не зробили ні того, ні того. Це просто нездатність і шалені технологічні недопрацювання.
В той же час Єдиний Центр та Партія регіонів мали електоральну карту. Вони провели максимально активні кампанії мобілізації своїх виборців. Вони із 800 тис. виборців майже поіменно знали хто їхні виборці і всіх привели на виборчі дільниці. Так само і з «Свободою». У кожному селі свободівці знали хто за них голосує і працювали з ними. Саме тому ці виборці і прийшли. Решта - не прийшла.
Які можна зробити висновки і винести уроки з цих виборів, зрозуміло, окрім того, що необхідно змінювати виборче законодавство?
Законодавство виборче, звичайно, треба змінювати. Триває дискусія щодо введення відкритих списків і зараз існує шанс ввести відкриті списки до виборів у Верховну Раду, але на місцеві вибори, скоріше за все, залишиться діюча виборча система, навіть якщо вони відбуватимуться через два роки.
Якщо говорити про виборчі технології, то очевидно, що працює прямий і непрямий підкуп виборців - скуповування голосів за гроші або соціальні обіцянки, соціальні подачки. В планах однієї із партій - провести вибори до парламенту терміново, через три місяці. Бо на три місяці коштів ще вистачить аби вдвічі підняти пенсії, продати золотий запас і спрацювати на цьому. Це - той самий підкуп виборців.
Або ж трохи «біліші» технології, а саме - індивідуальна робота з виборцями. Це навіть не «directive mail», бо українці не хочуть отримувати листи, де написано «Шановний Іван Іванович!». Але «Call – центри», по хатах, по квартирах, спроби розуміти проблему кожного кварталу, кожного під’їзду, показувати як їх вирішувати, об’єднувати виборців – ці технології працюють. І вибори на Тернопільщині це показали. Тобто той, хто працював «в полях», а не сидів в Києві, в кабінетах, той і переміг.
Ви згадали про місцеві вибори. Цікаво, коли ж саме вони відбудуться?
Згідно Конституції і діючого законодавства, вибори міських, сільських голів точно проходять в останню неділю березня 2010 року і є лише одна ініціатива перенести їх подалі, на рік вперед. Проте навряд чи вона буде прийнята.
Щодо чергових виборів депутатів всіх місцевих рад, то начебто вони обрані на п’ять років. Проте є правова колізія. Зміни до Конституції, відповідно до яких депутати місцевих рад обираються терміном не на чотири, а на п’ять років, вступають у дію з моменту набуття повноважень Верховною радою, обраною у 2006 році. Нагадаю, що ВРУ набула повноважень у другій половині травня 2006 року, бо саме тоді депутати прийняли присягу. А от більшість нині діючих місцевих рад свої перші сесії провели ще до того. Отож вони не підпадають під нове положення. Зараз це питання розглядається в Конституційному суді. Я дав би більше шансів за те, що і правова логіка, і політичний розклад схиляються до того, щоб провести і вибори депутатів місцевих рад у березні 2010 року. Політично - тому що таким чином ці вибори стають заручниками і кріпаками всеукраїнських партій, які приймуть участь у президентських виборах. Тобто як вони попрацюють в штабі кандидата в президенти, так вони сформують і відпрацюють місцеві списки.
Озвучено можливу дату президентських виборів - 17 січня 2010 року. Поясніть, чому саме ця дата, адже називалося безліч варіантів.
Це остання неділя п’ятого року повноважень президента. До цієї дати схиляється більшість експертів і юристів. Спекулювали іншими датами, починаючи від жовтня 2009 і закінчуючи груднем 2010. Проте саме 17 січня 2010 для першого туру є найбільш логічною датою.
А різдвяні свята не завадять мобілізація виборців?
Краще проводити 17 січня, ніж, наприклад, 28 грудня, адже тоді підрахунок припадає на новорічну ніч і загрози зростають. А так люди вже після Старого нового року виходять на роботу і нормально працюють. Звичайно, Водохреща, але це релігійне свято, а не світське: люди йдуть до церкви, а після того спокійно можуть завітати на виборчі дільниці. За матеріалами: cvu.org.ua
