|
Приводом для зустрічі українських і німецьких
антикорупційних експертів з представниками влади та громадськості України стали
результати оцінювання національної системи доброчесності держави. Дослідження,
виконане за визнаною в світі методологією Transparency International, дозволило визначити реальну спроможність ключових інституцій та державних
органів країни ефективно протидіяти корупції. Оцінюючи кожен із 13 ключових секторів,
експерти з’ясували: уповноважені державою антикорупційні
органи не здатні це робити в першу чергу.
Всеукраїнська конференція «Національна система доброчесності в Україні: результати оцінювання», що
відбулася 16 грудня в Києві, зібрала понад 80 провідних фахівців та
антикорупційних експертів України: представників влади, міжнародних та
неурядових організацій, медіа та бізнесу. Під час зустрічі
експертами з Transparency International та Лабораторії законодавчих ініціатив було оприлюднено результати комплексного дослідження «Національна система доброчесності –
оцінювання України», здійсненого за методологією Transparency International, попередньо апробованою більш як у 70 країн світу.
Відкриваючи конференцію, Олексій Хмара, президент Творчого об’єднання «ТОРО», Контактної
групи в Україні Transparency International, зазначив: «Дослідження
за методологією «Національна система доброчесності» передбачало комплексну
оцінку 13 ключових інституцій та секторів успішно протидіяти корупції. Для
України це парламент, уряд, органи
судової влади, публічний сектор, правоохоронні органи, Центральна виборча
комісія, Уповноважений з прав людини, Рахункова палата, спеціалізовані
антикорупційні органи, політичні партії, медіа-сектор, організації
громадянського суспільства та бізнес-сектор. Вважається, що якщо ці
інститути функціонують належним чином, вони забезпечують ефективну протидію
корупції в цілому в державі. Саме тому по кожній інституції оцінювались: 1)
спроможність ефективно здійснювати діяльність, пов’язану з протидією корупції;
2) прозорість та підзвітність; 3) роль у запобіганні корупції та забезпеченні
належного врядування».
Представляючи суть дослідження, Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зазначив:
«Під час роботи дослідниками було використано дуже багато нових підходів, були
зроблені різноформатні речі: це і аналітична оцінка стану доброчесності, стану
врядування та антикорупційних засобів і ресурсів. З іншого боку були проведені
інтерв’ю, спілкування з ключовими особами та експертами цих інститутів. Окрім
того, були використані серії інформаційних запитів від звичайних громадян. Результати
дослідження вийшли доволі змістовними і можуть дієво вплинути на зміну ситуації з корупцією в Україні, вони мають лягти в
основу нового більш відкритого, прозорого та підзвітного врядування в нашій
країні.»
Як зазначили експерти, найбільш неспроможними до протидії
корупції в Україні виявились державні правоохоронні та антикорупційні органи.
«В цілому правоохоронні органи в Україні є неефективними і слабкими, а тому не
можуть виконувати власні функції, - зазначив Дмитро Котляр, радник проекту «Розвиток спеціалізованих служб з
боротьби проти корупції в Україні», Організація економічного співробітництва та
розвитку. - Це пов’язано з їх політичною залежністю та недостатнім фінансовим і
ресурсним забезпеченням. Окрім того, заангажованість і ієрархічність цих
структур суттєво підриває ефективність їхньої діяльності». Говорячи про
ефективність роботи правоохоронних органів у виявленні і розслідуванні
корупційних правопорушень, Д. Котляр наголосив, що хоча і ведеться досить
активна діяльність в цьому напрямку, але вона зосереджена переважно на виявлені
і переслідуванні в кримінальному правопорядку правопорушень, які вчиняються
чиновниками нижчої або середньої ланки. Дуже мало випадків переслідувань
чиновників вищого рівня. Ті ж, які мали місце, ще раз говорять про політизацію
правоохоронних органів.
В рамках дослідження було виконано оцінку державного
антикорупційного органу, що здійснює превентивні та правоохоронні функції щодо
боротьби з корупцією. І хоча такого органу в Україні не існує, найближчим його
аналогом вважається інститут Урядового уповноваженого з питань актикорупційної
політики, який і було оцінено. Висновок експертів невтішний: у існуючому
вигляді антикорупційний уповноважений та його робочі органи просто не здатні
протидіяти корупції, що пов’язане із слабким статусом, обмеженими ресурсами та
повноваженнями цієї інституції.
Підсумовуючи результати роботи експертів, Олексій Хмара, президент Творчого
об’єднання «ТОРО», Контактної групи в Україні Transparency International,
наголосив, що результати оцінки довели практично повну неспроможність
України системно та ефективно протидіяти корупції, адже жодна із 13 досліджених
інституцій та секторів не змогла отримати більше 64 балів із необхідних 100. У
середньому показник по інституціях становить 44 бали, а 5 інституцій з 13 мають
бал нижчий за 40. Це означає фактичний колапс доброчесності для таких інституцій або секторів.
|
